Порушення інтелектуального розвитку

ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ПРИ ВСТУПІ В ДИТЯЧИЙ САДОК

I.                  Соціальний розвиток.

Блок 1. Діагностика  рівня  загальної  обізнаності.

Вивчення  рівня  соціального  розвитку  включає  встановлення  характеру  взаємодії  і  спілкування  дитини  з  дорослими (невербальні  і  вербальні  засоби  спілкування, контактність); виявлення  основних  способів  засвоєння  громадського  досвіду (уміння  діяти  спільно  з  дорослим, за  показом, зразком, за  мовною  інструкцією); визначення рівня  сформованості  навичок  самообслуговування (навички охайності,вживання їжі,  одягання, роздягання, умивання); особливостей  поведінки   і емоційно-вольових  реакцій.

Соціальний  статус  дитини  визначається  в  ході  бесіди  з  її  батьками, впродовж  усього ходу  обстеження, а  також  в  процесі  спеціальних  питань  і  завдань, спрямованих  на виявлення  елементарних  уявлень  про  себе  і  про  своїх  батьків.

1.1. Уявлення  дитини про себе.

Методика виявлення: дитині пропонують відповісти на питання і виконати завдання:

-       Як тебе звати?

-       Скільки тобі років?

-       Як звати маму? Тата? Бабусю?

-       Ти хлопчик, чи дівчинка?

-       Знайди свою фотографію (вибір з 3-х фотографій дітей);

1.2. Знання частин тіла та обличчя.

Методика виявлення: дефектолог  просить  дитину  показати:

-       Покажи, де ніс.

-       Покажи, де око.

-       Покажи, де рот.

-       Покажи, де вушко.

-       Покажи, де руки, ноги.

-       Покажи, де животик.

Якщо  дитині важко  дати  відповіді  на  питання, можна показати  їй  малюнки  з  зображенням  частин  тіла  та  обличчя.

1.3. Рівень загальної обізнаності

Методика виявлення: дефектолог ставить  запитання  дитині:

-       Де ти живеш?

-       Як звати твою виховательку?

-       Яка зараз пора року?

2.  Засоби спілкування дитини :

-       експресивно-мімічні (посмішка, погляд "очі в очі", жести і т.і.);

-       предметно-дієві (простягання дорослому різних предметів, вираження  протесту і т.і.);

-       мовні  засоби  спілкування  (висловлювання, питання).

3.  Характеристика контактів дитини з дорослим:

-       встановлює  контакт  легко  і  швидко;

-       контакт  вибірковий;

-       контакт  формальний;

-       не  вступає  в  контакт.

4.  Особливості  поведінки  і  емоційно-вольової  сфери:

Активний (пасивний); діяльний (інертний); неагресивний (агресивний) до інших дітей; переважаючий настрій (бадьорий, спокійний, пригнічений, дратівливий, нестійкий, різкі перепади  настрою).

5.  Особливості характеру:

Спокійний, пасивний, життєрадісний, усміхнений, дратівливий, злий, упертий, в'ялий, часто (рідко) плаче, конфліктний і т.і.

6.  Навички  в  побуті (уточнюються  в  бесіді  з  батьками  і  в  процесі  спостереження  за дитиною  в  режимних  моментах):

-       навички  вживання   їжі – самостійно  їсть ложкою, їсть з чиєюсь допомогою, смокче пляшечку, п'є самостійно з чашки, п'є з чиєюсь допомогою;

-       навичка одягання - самостійно або за допомогою дорослого;

-       навичка умивання - самостійно умивається або за допомогою дорослого;

-       навичка охайності - самостійно користується туалетом або за допомогою дорослого, не сформована навичка охайності (своєчасно не проситься в туалет).

II.               Фізичний розвиток.

Блок 2. Діагностика  фізичного  розвитку

З  метою  вивчення  рівня  сформованості  основних  рухів  пропонуються  комплекси вправ  для  дітей  3 – 4 років.

В  процесі  обстеження  фізичного  розвитку  визначається  рівень  сформованості  таких основних  рухів  дитини  як  ходьба, біг, стрибки, повзання, лазіння і метання.

У  зв'язку  з  тим, що  багато  дітей, які  вступають  в  дитячий  садок, не  володіють  мовленням  або  володіють  в  недостатньому  об'ємі, усі  завдання  даються  дитині  як  у вербальній ("Біжи"!), так  і  в  невербальній  формі (показ  жестом  у  бік  предмета, до  якого  потрібно  бігти), тобто  в  ході обстеження  педагогу  слід  використовувати  вказівні  жести  або  показ. Слід  підкреслити, що  фахівець  приступає  до  обстеження тільки  тоді, коли  між  ним  і  малюком  встановлюються  доброзичливі, довірливі стосунки.

Якщо  ж  дитина  легко  вступає  в  контакт  з  дорослим  і  охоче  зосереджує  увагу  на завданні, але  не  може  його  виконати  самостійно  або  виконує  невірно, можливо  використовувати  різні  види  допомоги: показ, наслідування, спільні  дії. Після  надання допомоги  дитині  завжди  надається  можливість  виконати  завдання  самостійно.

При  цьому  педагог  звертає  увагу  на  контактність  дитини (бажання  співпрацювати  з дорослим), його  активність, сконцентрованість  на  виконанні  завдання. Відзначається  емоційне  реагування  на  заохочення  або  зауваження, здатність  виявити  помилковість власних  дій, зацікавленість  в  результаті  діяльності.

Вправи, спрямовані на оцінку фізичного розвитку.

Устаткування: колода, два мотузки, шнур, обруч, довга палиця; дошка, дитяча гірка (з драбинкою), м'яч, будиночок, дзвоник, м'яч на гумці, широка стрічка, брязкальце, дерев'яна цегла.

Вправи для дітей 3 – 4 років

2.1. Ходьба:

1.     Ходьба  по  прямій: "Йди  по  доріжці  до  м'яча".

2.     Ходьба  з  перешкодами (переступити  через  дерев'яну  цеглинку): "Йди  до  дзвоника".

3.     Ходьба  по  шнуру, покладеному  зигзагом: "Йди  по  шнуру  до  брязкальця".

4.     Ходьба  по  драбинці  вгору  і  вниз: "Піднімайся  по  драбинці  вгору, а  тепер сходи  вниз" (дорослий  знаходиться  поряд  з  дитиною).

2.2. Біг:

1.     Біг  за  дорослим  в  прямому  напрямі: "Біжи за м'ячем, як я".

2.     Біг  за  дорослим  у  різних  напрямах: "Наздожени  мене".

3.     Біг  самостійно  по  прямій: "Біжи  до  будиночка".

2.3. Стрибки:

1.     Підстрибування  на  місці  на  двох  ногах: "Стрибай  як  зайчик".

2.     Зістрибування  з  лавки (висота  10 см) : "Йди  по  лавки, і  стрибни  з  лавки" (дорослий  знаходиться  поряд  з  дитиною).

3.     Перестрибування  через  широку  стрічку, покладену  на  підлогу: "Стрибай  через  струмочок".

2.4. Повзання, лазіння:

1.     Повзання  рачки: "Проповзи  через  ворота".

2.     Повзання  на  животі: "Повзи  за  іграшкою" (дорослий  тримає  м'ячик  за  шнурочок  і поступово  тягне  його  вперед).

3.     Лазіння  по  шведській  стінці: "Повзи  вгору" (дорослий  знаходиться  поряд  з  дитиною).

2.5. Кидання:

1.     Кидання  в  ціль  двома  руками: "Кинь  м'яч  в  кошик".

2.     Кидання  маленьких  м'ячів (3 – 4) однією  рукою: "Кидай  м'ячики".

Оцінка  дій  дитини: виконує  завдання  самостійно, виконує  за  допомогою  дорослого  (показ, наслідування, спільні дії), виконує  завдання  після  навчання, результат.

III. Пізнавальний розвиток.

Педагогічне  обстеження  пізнавального  розвитку  включає  виявлення  рівня:

-         розвитку мовлення

-         сенсорного  розвитку,

-         розвитку  наочно – дієвого  мислення: уявлень  про  навколишній  світ;

-         орієнтування  на  кількісну  ознаку.

Сенсорний розвиток. Завдання спрямовані на перевірку рівня сформованості практичного орієнтування на форму, величину, колір, цілісне сприйняття предметного зображення, а також уміння називати основні якості і властивості предметів.

Блок 3. Мовленнєвий  розвиток.

Обстеження  розвитку  мовлення  включає  вивчення  розуміння  дитиною  зверненої  до  неї  усної  мови  і  визначення  стану  її   активного мовлення. З  цією  метою, передусім, ведуться  спостереження  за  дітьми  в  процесі  усього  обстеження. Пропонуються  також  спеціальні  завдання.

В  ході  індивідуального  обстеження  з'ясовується, скільки  слів  тих, що  означають предмети  і  дії, дитина  знає, тобто, словниковий  запас, уміння  виконувати  словесні вказівки  різної  складності.

3.1.         Розуміння  дитиною  назв оточуючих  предметів спрямовано  на  виявлення  рівня розвитку  розуміння  зверненої  мови, вивчення  словарного  запасу  дитини (іменники, дієслова).

Матеріал: 3 – 4 іграшки: транспорт, тварини, предмети вжитку, іграшки.

Методика  виявлення: перед  дитиною  викладаються  4  контрольних  предмети  і пропонують  показати  один  з  них. Наприклад: "Покажи, де  машина". Якщо  дитина правильно  вибирає  предмет, педагог  просить  сказати, що це. Якщо  дитина  не  може правильно  вибрати  предмет, дорослий  робить  це  сам, називає  предмет  і  просить  його повторити  і  так  далі. Потім  уточнюється  призначення  предметів: "Чим  ми  їмо суп", "З чого  ти  п'єш".

Поведінка дитини: знаходить (показує рукою або бере в руки) потрібні предмети.

Завдання вважається виконаним, якщо дитина вибирає не менше 3 предметів. Якщо дитина не виконує  мовну  інструкцію, дорослому слід повторити її. Повторювати завдання  не слід більше трьох разів.

Оцінка: фіксується виконання  дій  відповідно  до  словесної  вказівки, мовні висловлювання  дітей.

3.2.                  Виявлення  розуміння  функціональних  властивостей  предметів.

Матеріал: набір предметів: миска, ложка, лікарська слухавка, ванночка, гребінець, лялька.

Методика  виявлення: дефектолог  моделює  ситуацію  і  просить  відібрати  предмети необхідні  для  виконання  певної функції. Дитині говорять: «Лялька хоче їсти. Погодуй ляльку. Знайди, що для цього потрібно».

Після  кожної  виконаної  дії  педагог  просить  дитину  сказати, що вона  зробила.

Якщо  дитина  не  виконує  мовну  інструкцію, дорослому  слід  повторити  її. Повторювати  завдання  не  слід  більше  трьох  разів.

Оцінка: фіксується  виконання  дій  відповідно  до  словесної  вказівки, мовні висловлювання  дітей.

3.3.                 Виявлення розуміння  дитиною дій.

Матеріал: набір предметів – лялька, миска, ліжечко, носовичок, гребінець.

Методика виявлення: ситуація, спеціально підготовлена. Дитині пропонується виконати дії: “Погодуй ляльку”, “Поклади ляльку в ліжечко”.

Поведінка дитини: виконує дії: підносить тарілку до рота, кладе ляльку в ліжечко.

При  цьому  педагог  фіксує  уміння  дитини  називати  предмети   і  дії  звуком, складом, звуконаслідуванням, словом  або  показувати  жестом; відзначається  наявність  фразового мовлення (зрозумілого  або  малозрозумілого  для  оточення).

3.4.        Розвиток активного мовлення.

З’ясовується  стан мовлення  дитини, при  цьому відзначається, чи  вживає  вона речення, які  складаються  з  трьох  слів, чи  вживає  прикметники  і  займенники, чи  вживає речення  з  одного  або  двох  слів; чи  користується  полегшеними  словами (бі – бі) і  повними  словами, вимовляє  правильно  деякі  слова (наприклад, машина), чи  називає предмети  і  дії  на  емоційному  підйомі (в  мить, коли  дитину  щось  сильно  зацікавило або  здивувало); чи  користується  полегшеними  словами  у  момент  рухової  активності, здивування, радості.

Матеріал: 4 предмети – лялька, машинка, собачка, півник, чарівний мішечок.

Методика виявлення: ситуація спеціально підготовлена.

Дефектолог несподівано виймає з чарівного мішечка предмет і запитує: «Хто це?», «Як говорить собачка?», «Як їде машина?».

Поведінка дитини: називає предмети правильно (наприклад, “ляля”, “бі-бі”) полегшеними словами.

Оцінка  мовного  розвитку  дитини: прийняття  і  розуміння  завдання, способи  виконання: самостійне  мовлення, чи  уміє  повторити  за  дорослим  фразу, слова, лепетні  слова, звуки, відсутність активного  мовлення.

Блок 4. Сенсорний розвиток. Формування зорового співвіднесення.

Завдання  спрямовані  на  перевірку  рівня  сформованості  практичного  орієнтування  на  форму, величину, колір, цілісне  сприйняття  предметного  зображення, а  також  уміння  називати  основні  якості  і  властивості  предметів.

4.1. Орієнтування  в  просторі.

Методика виявлення: дитині пропонується виконати дії:

-         Долоньки над головою.

-         Долоньки за спиною.

-         Долоньки під столом.

-         Долоньки над столом.

Поведінка дитини: віднаходить  правильне  положення  долоньок. Якщо  дитина  не  виконує  мовну  інструкцію, дорослому  слід  повторити  її. Повторювати  завдання  не  слід  більше  трьох  разів.

Оцінка  дій  дитини: виконує  завдання  самостійно, виконує  за  допомогою  дорослого  (показ, наслідування, спільні дії), виконує  завдання  після  навчання, результат.

4.2.                  Сприйняття величини.

Спрямовано  на  виявлення  рівня  розвитку  у  дитини  практичного  орієнтування  на  величину, наявність  співвідносних дій, визначення  провідної  руки, узгодженості  дій обох  рук, цілеспрямованості  в  діях.

Матеріал: двомісна  мотрійка, кубики-вкладки (великий і маленький)..

Методика  виявлення: педагог  показує  мотрійку  і  пропонує  дитині  її  розкрити, допомагає  з'єднати  частини  великої  мотрійки. Потім  розставляє  перед  дитиною кубики-вкладки  і  говорить: "Це  будиночки  для  мотрійок, заховай  кожну  мотрійку  у свій  будиночок".

Навчання: при  утрудненнях  педагог  показує, як  потрібно  ховати: велику  мотрійку  у  великий  "будиночок", а  маленьку – в  маленький; потім  дістає  мотрійки, переставляє  місцями  кубики  і  знову  пропонує  дитині  їх  заховати  в  "будиночки".

Оцінка  дій  дитини: приймає  завдання, виконує  завдання  самостійно, діє  цілеспрямовано, виконує  завдання  після  навчання; спосіб  виконання  завдання: метод  проб, хаотичні дії, спільні  дії  з  дорослим; навчаємість  під  час  обстеження; результат.

4.3.         Сприйняття форми.

Спрямовано на виявлення рівня сформованості орієнтування на форму у дитини.

Матеріал: 3 – 4 контрасних за величиною предмети – кубики, куля, цеглинки, призми, скат.

Методика виявлення: дефектолог розкладає перед дитиною матеріал хаотично. Бере кубик ставить його перед дитиною, називає, пропонує взяти ще такі ж кубики і побудувати будинок. Якщо дитині важко це зробити за словесною інструкцією, можна їй показати – поставити  один кубик на другий, потім зняти кубики, знову поставити перед нею один кубик і запропонувати виконати завдання.

Після цього дефектолог бере кульку і скочує  її по жолобу, потім пропонує дитині знайти ще кульки і скотити їх також.

Поведінка дитини: за зразком і за інструкцією дорослого виконує завдання, підбираючи предмети потрібної форми (у першому випадку кубики, в другому — кульки).

Оцінка   дій  дитини: приймає  завдання, виконує  завдання  самостійно, діє  цілеспрямовано, виконує  завдання  після  навчання; спосіб  виконання  завдання: метод  проб, хаотичні  дії, спільні  дії  з  дорослим; навчаємість  під  час  обстеження; результат.

4.4.    Сприйняття кольору.

Спрямовано на виділення кольору як провідної ознаки, на розрізнення і назву основних кольорів (жовтий, червоний, синій, зелений).

Матеріал: 4 пари рукавичок червоного, жовтого, синього, зеленого кольорів.

Методика виявлення: перед дитиною розкладаються рукавички: червона, жовта, синя, зелена. Дефектолог дає дитині одну рукавичку і пропонує знайти таку саму. Потім просить дитину  показати  по  черзі: жовту, червону, синю  і  зелену  рукавички. Якщо  дитина  правильно  показала, то  можна  запропонувати  назвати  рукавички  за  кольором.

Навчання: якщо  дитина  не  розрізняє  кольорів, то  педагог  навчає  її. У  тих  випадках, коли  дитина  розрізняє  кольори, але  не  виділяє  їх  за назвою, її  вчать  виділяти  за  назвою  два  кольори, повторивши  при  цьому  назву  кольору  два-три  рази. Після навчання знову перевіряється самостійне виконання завдання.

Поведінка  дитини: правильно  добирає  за  зразком 4 кольори.

Оцінка  дій  дитини: прийняття  завдання, спосіб  виконання: чи  звіряє  дитина  кольори, чи  впізнає  їх  за  назвою, чи  знає  назву кольорів; педагогом  фіксується  мовний супровід  дій; відношення  дитини  до  своїх  дій; результат.

4.5.    Розвиток тактильних сприймань.

Спрямовано  на  виявлення  рівня  розвитку  у  дитини  тактильних  відчуттів 

Матеріал: 3 предмети – м'ячик, зайчик, кубик.

Методика виявлення: дефектолог показує дитині три предмети: м'ячик, пухнастого зайчика і кубик. Потім просить заплющити очі, вкладає у руку предмет і просить назвати його на дотик: «Скажи, що зараз у тебе в ручці?». Послідовно пропонуються інші предмети. Якщо дитині важко це зробити за словесною інструкцією, можна їй            показати – і запропонувати виконати завдання.

Поведінка дитини: називає предмети правильно.

Оцінка: фіксується  виконання  дій  відповідно  до  словесної  вказівки, мовні висловлювання  дітей.

Блок 5. Розвиток зорово – моторної координації рук для підготовки до письма.

Рівень сформованості дрібної моторики.

5.1.     Віднайти задане положення пальців.

5.2.     Проба: «кулачок – ребро – долонька».

Методика виявлення: педагог показує  кільце  з  вказівного  та  великого  пальців, або  робить  чоловічка  з  вказівного  та  середнього  і  пропонує дитині зробити  так  само.

Поведінка дитини: правильно діє за інструкцією, віднаходить правильне  положення пальців

Навчання: при утрудненнях педагог пропонує  дитині   виконати завдання за наслідуванням: "Дивися і роби, як я".

Оцінка  дій  дитини: чи  приймає  завдання, способи  виконання – за  показом, за наслідуванням, навчаємість, кінцевий результат.

Блок 6. Розвиток  мислення.

6.1.     Наочно – дійове мислення.

Матеріал 1: коробка, кубики, кульки, циліндри, конуси, цеглинки.

Матеріал 2: 3-складова мотрійка.

Матеріал 3: машинка, палка.

Методика виявлення:

Щоб дослідити рівень наочно-дійового мислення даються такі завдання:

1.     Заповнити коробку форм. Дитині пропонують вкласти у коробку форм однотипні фігури: «Склади в коробку тільки кульки».

2.      «Дістань  ведмедику  м’ячик» - спочатку  педагог  грається  з  дитиною  ведмедиком  і  м’ячиком: ведмедик  і  дитина  прокочують  м’яч  один  одному. Потім  педагог кладе  м’яч  на  шафу  і  пропонує дитині  дістати  його. В подальшому  педагог  слідкує  за  діями  дитини, не  підказуючи  йому, що  саме  робити. Завдання полягає в тому, щоб дитина здогадалася  взяти  стільчик, стати  на  нього  і  дістати  м’яч.

Навчання: навчання не проводиться.

Оцінка дій дитини: якщо дитина виконує  завдання, то відзначається високий рівень виконання. Якщо ж дитина не  може  виконати, то їй потрібно дати можливість спробувати ще раз, але це вже нижчий рівень виконання. Дорослий   пропонує  дитині стільчик. Якщо дитина не здогадується використати  його, то це оцінюється як невиконання завдання; фіксується також відношення дитини до результату, оцінюється сам результат.

6.2. Логічне диференціювання та співвіднесення.

6.2.1. Матеріал: великі картинки з зображенням мам тварин та маленькі картинки з зображенням дитинчат цих тварин.

Методика виявлення: перед дитиною викладають картинки з зображенням мам різних тварин: качки, поросятка, корови, собачки. Поряд лежать зображення дитинчат цих   самих тварин на окремих картках. Здійснити логічне співвіднесення. Інструкція:

-         Покажи, де чия мама?

-         Де мама каченят? ...котенят? ...телят?

 Поведінка дитини: правильно діє за інструкцією, правильно  співвідносить  маму  і  дитинчат  тварин.

Навчання: при утрудненнях педагог показує  дитині   як  виконати  завдання: до  мами  кішки  підбирає  маленьких  кошенят. Інші картинки  дитина  повинна  розкласти  сама

Оцінка  дій  дитини: чи  приймає  завдання, способи  виконання – за  показом, за інструкцією, навчаємість, кінцевий результат.

6.2.2. Матеріал: Сюжетна картинка.

Методика  виявлення: дефектолог пропонує  відшукати предмети  за  інструкцією. Потрібно  знайти  на  сюжетній  картинці  3  предмети, які  назве  дорослий.

Для  дітей, які  мають  порушення  слуху, дефектолог  показує  аналогічні  предмети  на окремих  карточках. Дитина  має  співвіднести  предмети, зображені  на  сюжетній картинці  з  предметами, зображеними  на  окремих  карточках.

Навчання: в  тих  випадках, коли  дитина  не  може  правильно  відшукати  предмети, дорослий  показує.  Потім  пропонує  дитині  виконати  завдання  самостійно.

Оцінка  дій  дитини: прийняття  завдання, яким  способом  виконує – самостійно, після навчання; відношення  до  результату, результат.

6.3.  Логічна послідовність.

Матеріал: смужки  або  палички  білого  та  червоного  кольору.

Методика  виявлення: дитині  пропонують  продовжити  логічний  ряд. Спочатку  пропонують  ряд  однотипного  порядку: БЧБЧ..., потім  завдання ускладнюють: БЧЧБЧЧ. Для  роботи  використовують  смужки  або  палички  білого  та  червоного  кольору.                                         

Інструкція: «Біля  будинку  потрібно  побудувати  парканчик. Я  розпочну  його  будувати, а  ти  продовжиш  точно  так  само  як  я».

Дефектолог викладає спочатку смужку білого кольору, потім – червоного, потім знову білого, потім – червоного. Далі  дитина  продовжує  самостійно.

Поведінка дитини: правильно  продовжує логічний ряд.

6.4.   Логічний аналіз.

Матеріал: Три сюжетні малюнки.

Методика виявлення: дитині показують сюжетні малюнки і запитують:

-         Хто це зробив?

-         Як ти думаєш павутинку виткав павук, чи метелик?

-         Будиночок з кубиків побудував хлопчик, чи мавпочка?

-         Моркву надгриз зайчик, чи собачка?

Поведінка дитини: правильно  дає відповіді на питання.

6.5.                Операційна сторона мислення.

Матеріал: 2 групи картинок: квіти та овочі (по 3 картинки в групі).

Методика виявлення: дитині пропонують здійснити класифікацію картинок за вказівкою груп з боку експериментатора: «Сюди поклади квіти, а сюди овочі».

Якщо  дитина  не  виконує  інструкцію, її  спрощують: «Дай  мені  всі  овочі, а  собі  залиши  квіти».

Поведінка дитини: правильно  здійснює класифікацію.

Блок 7.  Кількісні уявлення.

Спрямовано на виявлення рівня сформованості орієнтування на кількісну ознаку.

Матеріал: 5 мотрійок.

Методика виявлення: дефектолог дає  дитині  такі завдання:

-         Візьми одну мотрійку.

-         Покажи, де одна мотрійка?

-         Покажи, де багато мотрійок.

-         Порахуй пальчики на руці.

-         Скільки я показую пальчиків?

-         Покажи один пальчик.

Навчання: при неправильному виконанні завдання педагог навчає: "Дивися і роби, як я". Бере одну  мотрійку, кладе на свою долоньку і запитує: "Скільки тут"? Потім просить дитини узяти одну  мотрійку  і  запитує: "Скільки узяв"?. Якщо  дитина  виконала  завдання  правильно, то  педагог  бере  багато мотрійок  і  запитує: "Скільки  у  мене"?. Потім  пропонує  дитині  взяти  теж  багато: "Візьми  багато  мотрійок, як у мене", а  потім запитує: "Скільки  узяв  мотрійок?"

Оцінка  дій  дитини: чи  приймає  дитина  завдання, способи  виконання: за  показом, за наслідуванням, навчаємість, результат.

IV. Обстеження діяльності.

Блок 8. 

5.1. Рівень  сформованості  ігрових  дій

 Спрямовано  на  виявлення  рівня  сформованості  ігрових  дій: предметних, процесуальних, предметно-ігрових.                                                                                                                            Матеріал: дитячий  візок, м'ячик, дитячий  посуд, дві  ляльки, вантажна  машинка, кубики, повітряна  кулька.                                                                                                                                  Методика  виявлення: педагог  запрошує  дитину  в  ігровий  куточок  і  пропонує  їй пограти: "Візьми, що  хочеш, і  пограй".                                                                                             

Навчання: У випадках, якщо дитина не бере самостійно іграшки, дорослий показує дії і коментує: "Ось ляльки, вони хочуть їсти, давай їх погодуємо. Це твоя лялька Оля, а це моя - Катя. Ми їх погодуємо. Дивися і роби, як я". Інший приклад. Педагог запрошує дитину пограти з машинкою, навантажити її кубиками, а потім повести їх в інший кінець кімнати і там побудувати драбинку для мотрійки. Якщо дитина не включається в ці ігри, їй пропонують пограти з м'ячем, покатати його і покидати (можна використовувати і повітряну кульку).                                                                                     

Важливо зафіксувати емоційну включеність дитини у виконання ігрових дій і характер їх виконання.

Оцінка: чи приймає завдання, які способи використовує: самостійно, по показу, по наслідуванню; який характер дій - неадекватні, маніпулятивні, процесуальні або предметно-ігрові.

5.2. "Намалюй" (клубок, доріжку) – спрямовано  на  виявлення  рівня  сформованості  предметного  малюнка  і  інтересу  до  образотворчої  діяльності.

Матеріал: фломастери  різних  кольорів  або  набір  кольорових  олівців, декілька  листів білого  паперу  для  малювання.

Методика виявлення: дитині  пропонується  намалювати  доріжку, а  потім  клубочок. Способи  малювання  не  показуються.

Навчання  проводиться, якщо  дитина  не  виконує  завдання  за  мовною  інструкцією, дорослий  показує, як  малювати  доріжку (клубок)  і  пропонує  виконати  завдання  за  показом.

Оцінка  дій  дитини: чи  розуміє  дитина  мовну  інструкцію; чи  виконує  специфічні  дії  з  олівцем / фломастером; аналіз  способів  виконання  малюнка: черкання, предметний малюнок; відношення  до  малювання; результат.

5.3.  "Побудуй фігурку"

Спрямовано  на  виявлення  рівня  сформованості  конструктивної  діяльності, уміння діяти  за  показом, за  наслідуванням.

Матеріал: плоскі  палички  одного  кольору, з  яких  потрібно  скласти  певну  фігурку.

Методика виявлення: педагог  будує  перед  дитиною  певну  фігурку – першу  паличку  кладе  вертикально, другу  поруч  ліворуч, вгорі – горизонтально, третю – поруч  справа, внизу  знову  горизонтально, пропонує  дитині  і  потім  просить  побудувати  таку саму.

Навчання: при  утрудненнях  педагог  пропонує  виконати  завдання  за  наслідуванням: "Дивися  і  роби, як  я".

Оцінка  дій  дитини: чи  приймає  завдання, способи  виконання – за  показом, за  наслідуванням, навчаємість, кінцевий  результат.

ПОВТОРНЕ  ОБСТЕЖЕННЯ

Блок 1. Діагностика  рівня  загальної  обізнаності.

1.1. Уявлення  про себе.

Методика виявлення: Дефектолог просить  дитину  відповісти на питання:

-         Як тебе звати? Назви своє ім’я, прізвище.

-         Скільки тобі років?

-         Як звати маму? Тата? Бабусю?

-         В тебе є братик, сестричка?

-         Ти хлопчик, чи дівчинка?

1.2. Виявлення рівня загальної обізнаності.

Методика виявлення: Дефектолог просить  дитину  відповісти на питання:

-         В якому місті ти живеш?

-         Як називається твоя країна?

-         Яка зараз пора року?

-         Коли можна кататись на санчатах: взимку чи влітку?

-         Коли ти снідаєш, на дворі вечір чи ранок?

Блок 2. Мовленнєвий розвиток.

2.1.          Вміння знаходити предмети за словесним описом.

Матеріал: 3 іграшки: мишка, зайчик, ведмедик.

Методика виявлення: перед дитиною три іграшки: мишка, зайчик, ведмедик. Дитині дається інструкція:

·        «Знайди тваринку, маленьку,сіреньку, вертку. Вона має довгий тонесенький хвостик і боїться кота»

·        «Знайди тваринку,яка має довгі вушка, любить їсти моркву і капусту»

·        «Знайди тваринку, яка любить мед»

2.2. Вміння підтримувати діалог на запропоновану тему.

Методика виявлення: дитині пропонують тему «У магазині іграшок». Дефектолог запитує:

-         Ти був колись у магазині, де продають іграшки?

-         Які іграшки ти бачив?

-         Яка з них тобі найбільше сподобалась?

-         Ти хотів би її купити?

2.3. Вміння описувати предмети.

Матеріал: картинка з зображенням яблучка.

Методика виявлення: відповісти на питання «Який?», описуючи властивості предметів. Дитині показують картинку і запитують:

-         Що це?

-         Яке яблучко? Опиши.

-         А ще яке?

Блок 3. Сенсорний розвиток. Формування зорового співвіднесення.

3.1.     Сприйняття величини.

Матеріал: 3 – 5 картинок з зображенням півника різного розміру.

Методика виявлення: розташувати фігурки у порядку зростання (зменшення).

Дитині пропонується 3 – 5 картинок з зображенням півника різного розміру.

-         Хто тут намальований?

-         Подивись уважно і скажи, вони однакові?

-         Розклади їх від меншого до більшого.

3.2.     Сприйняття форми.

Матеріал: кубик, кулька, циліндр, конус, цеглинка, квадрат, коло, прямокутник, трикутник.

Методика виявлення: перед дитиною об’ємні та плоскі геометричні фігури: кубик, кулька, циліндр, конус, цеглинка, квадрат, коло, прямокутник, трикутник.

Дефектолог просить дати йому певну фігуру:

-         Вийми з коробки кубик.

-         А тепер підбери до нього плоску геометричну фігуру.

-         Як називається ця фігура?

Так перевіряється знання всіх фігур. Для дітей, які мають порушення слуху, дефектолог показує предмет, який дитина повинна віднайти.

3.3.     Сприйняття кольору.

Матеріал: метелики та квітки основних кольорів: червоного, зеленого, синього, жовтого.

Методика виявлення: дитині дається завдання посадити метелика на відповідну квітку: жовтого – на жовту, червоног – на червону і  т.і.                               

3.4. Визначення положення предмета відносно іншого.

Методика виявлення: дати відповіді на питання:

-         Де знаходиться сонце?

-         Де знаходиться підлога?

-         Що стоїть біля дверей?

-         Що ти бачиш на столі (під столом)?

3.5. Орієнтування в частинах тіла:

Методика виявлення: дати відповіді на питання:

-         Покажи, де праве око.

-         Підніми ліву руку.

-         Покажи, де в мене ліва рука.

3.6.         Орієнтування на аркуші паперу:

Матеріал: малюнок.

Методика виявлення: дати відповіді на питання:

-         Що знаходиться в правому верхньому кутку?

-         Що намальовано в центрі?

-         Що ти бачиш внизу зліва?

3.7. Орієнтування в часі.

Методика виявлення: дати відповіді на питання:

-         Яка зараз пора року?

-         А які пори року ти знаєш, назви.

-         Назви частини доби.

-         Що ти робиш вранці? … вдень?

-         Коли ти лягаєш спати?

Блок 4. Розвиток зорово – моторної координації рук для підготовки до письма, виконання трудових доручень.

4.1. Рівень сформованості дрібної моторики.

Методика виявлення: дитині  пропонується віднайти задане положення пальців.

      4.2.

Матеріал: малюнок із зображенням кола, в середині якого знаходиться мишка, олівець чи фломастером.

Методика виявлення: дитині пропонується малюнок із зображенням кола, в середині якого знаходиться мишка. За мишкою біжить кіт. Їй потрібно швиденько сховатися. Вона забігла до нірки, але нірка прозора, мишку видно. Допоможи їй сховатись від котика. Зафарбуй олівцем нірку. Зафарбовувати потрібно охайно, щоб не вийти за лінії.

4.3. Зорово-моторна координація.

Матеріал: два малюнка, які мають 2 – 3 відмінності.

Методика виявлення: дитині показують два малюнка і пропонують знайти відмінності.

Інструкції:

-         Подивись уважно на ці малюнки. Вини схожі між собою?

Знайди відмінності.

Блок 5. Розвиток мислення.

5.1.     Наочно – дійове мислення.

Матеріал: Дошка Сегена.

Методика виявлення: заповнити простий варіант дошки Сегена. Дитині показують заповнену дошку Сегена. Потім фігурки виймають, викладають на стіл і просять вкласти їх назад так само як було. Інструкціі: «Заклади фігурки назад у ці отвори-дірочки. Подивись уважно, щоб кожна фігурка підходила до свого отвору».

5.2.     Наочно – образне мислення.

Матеріал: Розрізна картинка з 5 – 6 частин.

Методика виявлення: скласти розрізну картинку з 5 – 6 частин. Дитині показують ціле зображення предмета. Потім показують розрізані частини і просять скласти як було.

5.3.     Логічне мислення.

Матеріал: Малюнки з зображенням літа та зими, роздаткові картки.

Методика виявлення: підібрати картинки до кожної пори року. Дитині показують два малюнка з зображенням літа та зими і просять відібрати картки, які підходять до зими (літа).

5.4.     Логічна послідовність.

Матеріал: смужки або палички білого та червоного кольору.

Методика виявлення: дитині пропонують продовжити логічний ряд. Спочатку пропонують ряд однотипного порядку: БЧБЧ..., потім завдання ускладнюють: БЧЧБЧЧ. Для роботи використовують смужки або палички білого та червоного кольору. Інструкція:

-         Біля будинку потрібно побудувати парканчик. Я розпочну його будувати, а ти продовжиш точно так само як я.

Дефектолог викладає спочатку смужку білого кольору, потім – червоного, потім знову білого, потім – червоного. Далі дитина продовжує самостійно.

5.5.     Операційна сторона мислення.

Матеріал: 2 групи картинок: фрукти та овочі (по 5 картинок в групі).

Методика виявлення: дитині пропонують здійснити класифікацію картинок за вказівкою груп з боку експериментатора: «Сюди поклади фрукти, а сюди овочі».

Якщо дитина не виконує інструкцію, її спрощують: «Дай мені всі овочі, а собі залиши фрукти».

Блок 6. Розвиток пам’яті.

6.1.Словесно-логічне запам’ятовування.

Методика виявлення: дитину просять повторити фразу з 6 – 7 складів. Можна використати такі фрази:

·    «Мама купила ляльку»

·    «Катруся грається»

·    «Петрик їсть кашу»

Кожну фразу пред’являють тільки один раз.

6.2.     Активність пам’яті.

Матеріал: перший набір – 3 картинки, другий набір – 6 картинок (в тому числі 3 картинки з попереднього набору).

Методика виявлення: дитину просять уважно розглянути картинки першого набору і запам’ятати. Потім пропонують знайти ці картинки в другому наборі. Інструкція:

«Знайди картинки, які я показувала».

Блок 7. Кількісні уявлення.

Матеріал: 5 машинок, 4 цукерки,

Методика виявлення: даються такі завдання:

      -    Порахуй предмети і скажи скільки їх.

-         У мене є цукерки, давай поділимо їх порівну.

-         Я хочу дати тобі ще одну цукерку. У кого тепер більше цукерок: у тебе, чи у мене? На скільки більше?

-         Порахуй пальчики на руці.

-         Скільки я показую пальчиків?

ОБСТЕЖЕННЯ  РІВНЯ  ГОТОВНОСТІ  ДО  ШКОЛИ  ДИТИНИ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Блок 1. Діагностика  рівня  загальної  обізнаності.

Ступінь психо-соціальної зрілості.

1. 1. Уявлення  про себе.

Методика виявлення: дитину просять відповісти на питання:

-         Як тебе звати? Назви своє прізвище, ім’я, по батькові.

-         Скільки тобі років? Назви дату свого народження.

-         Назви свою адресу, номер телефону.

1.2. Навички безпечної поведінки.

Матеріал: набір картинок з зображенням електроприладів.

Методика виявлення: даються такі завдання: з’ясувати, чи знає дитина правила користування електроприладами, чи знає, що робити, коли сталось лихо.

-         Що це? Як правильно користуватися цим електроприладом?

-         Як що раптом сталася пожежа, що потрібно зробити?

-         Як що захворіла бабуся – куди ти подзвониш?

-         Як що ти сам удома і в квартиру намагається потрапити злодій – кого ти викличеш?

1.3. Уявлення про школу.

Методика виявлення: дитину просять відповісти на питання:

-         Коли ти підеш в школу?

-         Що ти будеш робити у школі?

-         Ти знаєш, як називаються заняття у школі?

-         Як називається шкільна сумка?

-         Що ти покладеш у шкільну сумку, коли підеш до школи?

  1.4. Виявлення рівня загальної обізнаності.

Методика виявлення: дитину просять відповісти на питання:

-         В якій країні  ти живеш?

-         Як називається твоє місто?

-         Назви президента нашої країни.

Блок 2. Мовленнєвий розвиток

2.1. Знання літературних творів.

 Матеріал: ілюстрації до казок «Червона  шапочка», «Троє поросят», «Ріпка», «Три  ведмеді», «Вовк і семеро козенят», «Курочка Ряба».

Методика виявлення: дефектолог демонструє дитині ілюстрації до знайомих казок, або малюнки з зображенням героїв казки. Завдання:

-         Назви, з якої казки цей персонаж?

-         До якої казки ця ілюстрація?

-         З якої казки цей уривок?

2.2.   Вміння описувати предмет.

Матеріал: предметні картинки.

Методика виявлення: дитині пред’являються предметні картинки з зображенням яблука, сонечка. Завдання: скласти розповідь про предмет. Якщо дитині важко, можна дати схему описової розповіді, або поставити декілька запитань:

-         Що це?

-         Яке воно?

-         Що робить?

-         Яку користь приносить?

2.3.   Вміння складати розповідь за серією малюнків.

Матеріал: 3 малюнки з прямим змістом

Методика виявлення: дефектолог показує дитині три малюнки і просить уважно роздивитись і розкласти в правильному порядку:

-         Подивись уважно на ці малюнки і подумай, що було спочатку, а що потім?

Склади розповідь про те, що ти тут побачив.

2.4.   Пізнавальна функція мовлення

Методика виявлення: дефектолог читає речення і декілька варіантів його закінчення. Дитина повинна вибрати лише одне слово, щоб закінчити речення правильно.

- В теплих краях живе… (ведмідь, олень, вовк, верблюд, тюлень).

- Другий місяць зими називається… (вересень, жовтень, лютий, березень).

- Частина доби називається… (рік, місяць, день, понеділок).

- Назви три дні підряд, не називаючи назви днів. (вчора, сьогодні, завтра)

2.5.   Визнач зайве слово.

Методика виявлення: дефектолог називає 5 слів. Дитина повинна вилучити зайве слово, яке не підходить до всіх інших.

А) Тюльпан, лілія, квасоля, троянда, ромашка.

Б)  Коло, трикутник, квадрат, ручка, овал.

Блок 3.  Сенсорний розвиток. Формування зорового співвіднесення.

3.1. Сприйняття величини.

Матеріал: 4 – 5 складова матрійка.

Методика виявлення: дитині пропонується скласти велику мотрійку і визначити розміри всіх мотрійок (велика, менша, ще менша, сама менша).

3.2. Сприйняття форми:

Матеріал: Об’ємні геометричні форми: кубик, цеглинка, куля, призма, циліндр, конус, овоїд. Плоскі геометричні фігури: квадрат, коло, трикутник, овал, прямокутник.

Методика виявлення: перед дитиною викладаються об’ємні геометричні форми та плоскі геометричні фігури. Завдання:

-         Поклади об’ємні геометричні форми в коробку, а плоскі геометричні фігури – в пенал.

-         Підбери до кожної об’ємної форми його площинне зображення.

3.3. Сприйняття кольору.

Методика виявлення: Дитину просять  відповісти на такі питання:

-         Що буває червоним?

-         Що буває зеленим?

-         Що буває жовтим?

-         Що буває синім?

3.1.     Визначення положення предмета відносно іншого.

Матеріал: картки з відповідними зображеннями.

Методика виявлення: дитину просять дати відповіді на питання:

-         Де знаходиться сонце?

-         Де знаходиться підлога?

-         Що стоїть біля дверей?

-         Що ти бачиш на столі (під столом)?

3.2.     Орієнтування в частинах тіла.

Методика виявлення: дитині  дається завдання:

-     Покажи, де праве око.

-         Підніми ліву руку.

-         Доторкнись правою рукою до лівого вуха.

-         Покажи, де в мене ліва рука.

3.3.     Орієнтування на аркуші паперу.

Матеріал: малюнок.

Методика виявлення: дати відповіді на питання:

-         Що знаходиться в правому верхньому кутку?

-         Що намальовано в центрі?

-         Що ти бачиш внизу зліва?

3.7. Орієнтування в часі.

Методика виявлення: дитину просять дати відповіді на питання:

-         Яка зараз пора року?

-         А які пори року ти знаєш, назви.

-         Який сьогодні день тижня?

-         Який вчора був день тижня?

-         Який день тижня буде завтра?

-         Назви всі дні тижня по порядку.

-         Назви тільки вихідні дні тижня.

-         Назви частини доби.

Блок 4. Розвиток мислення.

4.1. Класифікація та узагальнення.

Матеріал: 3 – 4 картинки.

Методика виявлення: Дитині дається завдання знайти  четвертий  зайвий предмет.

4.2. Рівень розвитку логічного мислення.

Методика виявлення: Дитині дається завдання: «Я буду починати речення, а ти його повинен логічно завершити».

    «Продовж речення»:

-         Лимон кислий, а цукерка … .

-         Вдень люди працюють, а вночі … .

-         Вугілля чорне, а молоко … .

4.3.     Здатність до аналізу.

Матеріал: картинки з зображенням людей 3-х професій (вчителя, кухаря, лікаря), та предметів, які їм потрібні для роботи.

Методика виявлення:

Дефектолог показує картинки з зображенням людей 3-х професій (вчителя, кухаря, лікаря), та предметів, які їм потрібні для роботи. Завдання дитині: «Вибери, що потрібно кухарю, лікарю, вчителю».

Блок 5. Розвиток уваги та пам’яті.

5.1. Розвиток уваги.

Матеріал: 3 – 4 картинки.

Методика виявлення: дефектолог демонструє дитині малюнки і дає завдання:

-         Знайди хлопчика, який намальований вгорі.

-         Покажи в букеті квіти, які намальовані внизу.

-         Чого не вистачає?

5.2. Слухова пам’ять.

1). Тест Венгера «10 слів».

 Методика виявлення:

Інструкція: Запам’ятай слова, які я назву і повтори.

Слова: гора, роза, кіно, камінь, море, …, тигр, бджола, ліс кіт.

Дитина з першого разу запам’ятовує 4 – 5 слів; якщо після п’яти повторів не може запам’ятати і повторити всі слова, це говорить про слабку НС, або про мінімальні мозкові дисфункції. Є проблеми з увагою.

2). Тест Векслера арифметичний.

Методика виявлення: перевірка слухової пам’яті при запам’ятовуванні  абстрактних понять.

Інструкція 1: Я назву тобі декілька цифр, а ти їх повтори так, як я назвала.

               2, 4                                                     

             3, 7, 2 

            4, 6, 7, 8

Інструкція 2: А тепер я буду називати цифри при прямому рахунку, а ти – при зворотньому – навпаки.

Дитина називає: 4, 2

                           2, 7, 3

                    8, 7, 6, 4

3). Словесно-логічне запам’ятовування.

Методика виявлення: дефектолог пропонує дитині повторити фразу з 6 – 7 складів. Пропонується три фрази. Кожну фразу пред’являють лише один раз:

·        «Мама купила ляльку»

·        «Катруся грається»

·        «Петрик їсть кашу»

5.3.Зорова пам’ять.

Матеріал: 10 картинок.

Методика виявлення: дефектолог показує дитині  10 картинок. Дитина повинна запам’ятати зображення і назвати. В якому порядку не має значення.

Якщо дитина запам’ятала 8 – 10 слів – це добре, 5 – 7 – задовільно,

5 і менше – погано.

Блок 6. Шкільні знання.

6.1.          Сформованість фонематичного аналізу.

Методика виявлення: дитині треба визначити перший звук в слові. Пропонуються такі слова: апельсин, білка, горіх, олівець, вишня, пальто, синій, усмішка, ялинка.

6.2.         Сформованість операції фонематичного аналізу.

Методика виявлення:  дитині потрібно визначити де слова, а де речення.

Інструкція: «Я зараз буду вимовляти речення та слова. Коли почуєш речення, - стукни олівцем по столі».

·        Сіно, білка, степ

·        «Хлопчик несе лопату»

·        Кошик, зайчик, гриб

·        «Яблука ростуть в саду»

·        «Лисичка п’є воду»

6.3.         Сформованість моторних навичок.

Матеріал: аркуш паперу в клітинку з намальованим візерунком.

Методика виявлення: перед дитиною кладуть аркуш паперу в клітинку з намальованим візерунком: кружечок – лінія – квадрат  –  кружечок  –  лінія – квадрат  . Дефектолог пропонує дитині закінчити рядок.

6.4.Знання літер та читання складів.

Методика виявлення: дефектолог пропонує дитині скласти з окремих літер склади та прочитати їх.

6.5. Поділ слова на склади.

Методика виявлення: дитині пропонуються слова, які вона ділить на склади.

         6.6. Математичні уявлення.

1.     Навички рахунку:

·        Кількісна лічба

·        Порядкова лічба

·        Зворотній рахунок

·        Рахунок від заданого числа

2.     Знання цифр.

3.     Склад числа 3, 4.

4.     Розв’язування задач на додавання та віднімання в межах 5-ти з опорою на картинку і усно. Задачі типу:

·    « У тебе було 2 яблука. Мама дала тобі ще 1 яблуко. Скільки у тебе стало яблук?»

·    «У мене було 5 цукерок. Я тобі дала 2 цукерки. Скільки цукерок у мене залишилося?»